Розділ 2. Роль атракції в інтерпретації спадщини

Поняття «атракції» (з латинського притягати, залучати) або привабливості є одним із центральних, адже всі загальні й конкретні фактори, які викликають зацікавлення потенційних відвідувачів і стимулюють їх до поїздки, можуть вважатися атракцією.

Певний об’єкт або подію ми можемо вважати атракцією в тому разі, коли вони здатні привабити до себе як місцеве населення, так і приїжджих туристів. Більшість атракцій пропонують насамперед відпочинок та розваги, щоб туристи могли із задоволенням провести свій вільний час, але поряд із цим важливою метою для них є освіта, передача знань, зміна ставлення (аттітюди) відвідувачів – і це все звісно в формі розваг (для позначення цього явища використовують термін edutainment(навчання розважаючись або розвага навчаючись), який виник як поєднання понять entertainment (розвага) та education (навчання))… Атракції пропонують відвідувачам пакет послуг необхідного для задоволення їх потреб рівня, можуть бути безкоштовними або платними (Rátz, 2011 in.: Mihalkó, 2011). Менеджмент атракції включає в себе діяльність, спрямовану на інформування, скерування та координування відвідувачів, що прибули до атракції. 

Його мета:

• Залучення відвідувачів та координація їх руху
• Надання інформації
• Забезпечення унікального, особливого враження
• Формування світогляду та системи цінностей

Презентація (інтерпретація) спадщини – це «такий процес, у ході якого розкривають відвідувачам значення та цінності певного місця чи об’єкта для того, щоб ті отримали враження, краще зрозуміли показану спадщину та краще ставилися до питання збереження культурної та історичної спадщини.

Першочергова ціль інтерпретації є перетворення відвідування у враження (подію). Для того, щоб ця мета реалізувалася, необхідно обдумати головне послання атракції, її ідею, її предмет, це все розбити на тематичні групи і до кожної окремої теми підшукати ті методи та засоби, з допомогою яких для відвідувача стануть зрозумілими і засвоюваними послання атракції (Rátz,2011 in.: Mihalkó, 2011). 

Найбільш поширеною формою виявлення інтерпретації є заява-послання, або інша назва Місія, яка презентує той бажаний майбутній стан, якого хоче досягти компанія, та розкриває, якими шляхами і завдяки яким виконаним завданням та діяльності вона хоче цього досягти.

Приклад:

Музей Берегівщини

Знайдені під час археологічних розкопок і представлені тут експонати переконливо засвідчують, що людина заселила ці території ще багато тисячоліть тому. Сільськогосподарські знаряддя праці, представлені в музеї, дозволяють краще уявити життя наших предків-хліборобів, а вироби ремісників та інші численні експонати дають можливість познайомитися з побутом різних прошарків населення протягом століть, їхніми моральними нормами, релігійним життям, віруваннями, звичаями, розвагами та відпочинком. Окрему увагу приділено тим визначним особам, які своєю діяльністю сприяли розвитку нашому краю та його прославленню.

Музей Берегівщини відкрито 30 березня 2002 року. Навряд чи є в місті будівля, більш достойна розмістити у собі такий заклад. Музей Берегівщини розташувавсяу замку, побудованому в 1629 році трансільванським князем Габором Бетленом. Це найдавніша будівля Берегова, наприкінці ХVІІ століття вона перейшла у володіння родини Ракоці. Вельможний князь кілька разів зупинявся у цьому маєтку, тут він 20 грудня 1705 року видав звернення, що закликало до повстання, до єднання під прапорами куруців усіх тих, кому дорогі батьківщина і свобода. Тож мовчазні стіни, склепінчасті коридори, просторі зали старовинногопалацу є свідками визначних історичних подій... Коли музей відкривали, тут було всього 42 експонати, а на сьогодні їх кількість перевищила 1100 штук. Керівництву музею вдалося залучити до благородної справи багатьох містян, які запропонували установі чимало цінних старовинних речей.

У виставкових залах дотримано хронологічний принцип розміщення експо­натів. Перший зал музею присвячено найдавнішій історії. Гордістю музею є такі рідкісні експонати, як фрагмент зубів мамонта, знаряддя праці та предмети побуту (кам’яні сокири, жорна, ножі, глиняний посуд, браслети тощо) найдавнішої людини епохи палеоліту та бронзового віку. Особливо цікавими є експонати римського періоду – фрагменти печі для випалювання кера­мічних виробів, фор­ми для виготовлення металевих предметів,  яким понад півтора тисячі років. Цінною є і урна, що походить з ХІ ст. Обласна гeo­логорозвідувальна експедиція подарувала музею зразки мінералів, рудних порід золото-поліметалевого родовища Берегівського горбогір'я, що складають основу геологічної ек­спозиції. У музеї зберігаються точні копії прапорів Ференца Ракоці II та багато інших цікавих речей цієї епохи. Багатою є колекція, що знайомить відвідувачів музею з історією Берегова часів Пер­шої світової війни та 30-х років XX сто­ліття. Тут можна побачити тримовні (русинська, чеська, угорська) таблички з назвами вулиць періоду Чехословаччини, членський квиток Угорської культурної спілки Підкарпатської Русі, скаутські значки та бланки Берегівської цивільної школи, меню готелю «Рояль» тощо. Вражає різноманітністю експонатів і етнографічний зал музею. Милують око глиняні глечики, кухлі, дерев'яні та кам'яні сільськогосподарські зна­ряддя праці. Особливо колоритними є вирізьблені з різних порід дерева рубанки, кужелі, прядки, виготовлені працелюбними і талановитими руками наших предків.

Окремі експозиції присвячені відомим берегівчанам, зокрема можна переглянути листівки, присвячені оперній зірці Шарі Федак. Це найбільша колекція листівок про відому співачку. У коридорі музею відвідувачі можуть переглянути багату колекцію монет та паперових грошових знаків. Тут теж можна побачити багато цікавого. Зокрема, банкноти номіналом у кілька мільйонів, що походять з «епохи купонів» (початку 90-х років ХХ ст.), або найменше у світі «запрошення». Так сором’язливо влада наприкінці радянської ери називала талони, які щомісяця видавалися на цукор, мило, борошно, горілку, сигарети тощо.

Крім вже згаданої колекції листівок про Шарі Федак, колекції мінералів Закарпаття та залізних грубок (печей), які виготовлялися у нашому краї, музей може похвалитися й іншими унікальними та рідкісними експонатами. Це, наприклад, берегівські гроші, які були в обігу в так званий перехідний період після Першої світової війни між вереснем 1919 року та січнем 1920 року; це перші розлиті на Закарпатті пляшки мінеральної води, колодки та залізо для випікання тавра з XVIII століття (джерело: http://www.karpataljaturizmus.hu/index.php?p=h&a=119 ).

Берегово, Музей Берегівщини

Базові принципи інтерпретації:

• Для зацікавлення і підтримки уваги тему необхідно пов’язати з відвідувачами (туристами)

Для того, щоб відвідувачі стали активними учасниками інтерпретації, треба їх зацікавити та підтримувати їх увагу, мотивувати їх. Необхідно знайти ті точки дотику, де відвідувачі можуть особисто приєднатися до теми, ідентифікуватися з нею.

• Інтерпретація – це більше ніж інформування. Взаємозв’язки спрямовані на розкриття глибшого змісту

Інтерпретація не може перетворюватися на комерційне розважання народу, оскільки в такому разі вона втратить початкове призначення – поширення культури, передача справжнього змісту цінностей (набутків) спадщини. Крім створення враження (що не повинне зашкодити науковій та культурній інтенсивності), важливо, щоб інтерпретація була здатна на донесення послань, які потребують психічної обробки.

• Надихає та провокує – завдяки цьому розширює коло відвідувачів

У сприятливому випадку інтерпретація не обмежується виключно презентацією цінностей (набутків) конкретної спадщини, але й започатковує пов'язаний з даною темою процес думання, викликає зацікавлення цільової групи до сфер, пов’язаних з темою, може генерувати бажання відвідати нові об’єкти спадщини.

• Може змінювати ставлення (аттітюду) та поведінку

Ефективна інтерпретація спадщини здатна досягти формування справжньої системи цінностей та світогляду, оскільки тільки так здатна відповісти своєму первісному призначенню.

• Викликає емоційний ефект – відвідувач стає більш чутливими у певних темах

Інтерпретація не може бути успішною, якщо відвідувачі не здатні емоційно пройнятися презентованим їм об’єктом спадщини або з певних причин не вважають його прийнятним. Якщо інтерпретації вдасться досягти зміни ставлення у колі цільової групи, то вона з великою долею ймовірності може вважатися успішною.

• Кількість та якість інформації є критичним питанням, тому вона повинна бути цілеспрямована, коротка та ефективна (джерело:www.adam-europe.eu)

Через уже згадуване «зростання ролі часового фактору» важливо, щоб цільова група отримала необхідну для пізнання конкретної цінності (набутку) спадщини кількість інформації у логічно побудованій, добре структурованій, легко декодованій формі, що складається з ключових послань.

Вимоги до осіб, що здійснюють презентацію (показ):

• Фахова підготовленість
• Надійність
• Розуміння
• Толерантність
• Відповідальне виконання обов’язків
• Веселість
• Креативність