Розділ 3. – Туристичні продукти, пов'язані з вином та гастрономічною культурою

Місце і роль винного туризму в туристичній галузі фахово і наочно описано в дослідженні співробітника Центру культури вина др. Томаша Варгеї, опублікованому 2012 року на сайті www.turizmusonline.hu. «Винний туризм – це відвідування певної географічної місцевості з метою дегустації, розпивання вина, знайомства з технологією його виготовлення. Відвідування винних погребів, дегустація вина, події, пов’язані з вином, – усе це стає все більш успішним, тож винний туризм значною мірою сприяє розвиткові туризму. Значення винного туризму в Угорщині підтверджується кількома факторами. Ця країна може пишатися давніми традиціями у сфері культури вина, однак всупереч цьому майже невідома на світовому ринку вина. Як туристична дестинація вона успішніша, ніж експорт вина. Тому засобом популяризації угорського вина, найефективнішою формою маркетингу вина може стати якраз використання винного туризму. Це звичайно позитивно вплине на всю туристичну галузь, адже розширить туристичну пропозицію. Таким чином, винний туризм сприяє розвитку інших видів туризму. Очевидно, що він посилить якісну гастрономічну пропозицію. Якщо будуть створені комплексні мережі, можна очікувати, що зв'язок між винним туризмом та іншими видами туризму стане більш органічним, а туризм конкретного регіону успішнішим, адже сьогодні однією з чи не найважливіших запорук успішності туризму є його здатність створити комплексну пропозицію. Винний туризм, крім гастрономії та спа-послуг, може комбінуватися з багатьма іншими видами туризму, наприклад, у конкретній місцевості виникає можливість розвивати екскурсійний туризм. Варто згадати і музеї вина, кількість яких все зростає. Природною потребою є наявність поблизу хорошої купальні. Винний туризм сприяє і розвитку вітчизняного горілчаного туризму, де відбуваються схожі процеси.

Визначна роль вина

Вино займає особливе місце серед напоїв. На це є кілька причин: сировина, унікальність винограду, звичаї, історичні традиції, необхідні для його виготовлення спеціальні фахові знання, значні відмінності в якості, різноманітність сортів, а також відмінна можливість спарувати вино з гастрономією. Поряд з цим необхідно згадати й про особливі умови, необхідні для вирощування винограду та виготовлення вина: виноград належної якості можна вирощувати тільки на територіях, що мають спеціальний, відповідний клімат і ґрунт, а вино зазвичай дозріває та зберігається у підвалах, які для сучасної міської людини є в диковинку. До цього додається ще й атмосфера провінційного сільського життя, цікавість ремесла, а також винятково цікаві спеціальні знання виноробів, які часто не можуть обійтися без інтуїції. Сукупність усіх цих факторів робить виноробні місцевості привабливими для туристів, що люблять вино.

Виноробна місцевість є особливо привабливою, якщо:

1. Є місцем виробництва відомих, якісних вин
2. Знаходиться серед гарного природного середовища
3. Тут збереглися народні традиції, можливо є розвинута інфраструктура, що відповідає потребам туристів (наприклад, екскурсійні підвали, будинки вина тощо)
4. Організовуються цікаві заходи (серед них одним із найцікавіших є звісно сам збір винограду)

Якщо близько до виноробної місцевості є інші цікаві для туристів об’єкти, тоді, звичайно, існують більші шанси, що потенційні відвідувачі оберуть її ціллю подорожі. Якщо первинна мотивація подорожі пов’язана з вином, в такому випадку можемо говорити про винний туризм. Оскільки вище наведені фактори можуть бути достатньою мотивацією самі по собі, маємо і чисті форми винного туризму. Спостерігаються випадки, коли першочергові мотивації інші, але продукти винного туризму добре доповнюють види туризму, що стали головною мотивацією. Вино є тим спеціальним продуктом, який завдяки своїм виробникам і споживачам є одночасно і елементом місцевої ремісничої культури, і масової культури, і елітної високої культури. 

Виробництво вина може відбуватися у промислових масштабах, але у випадку якісних вин до сьогодні більш характерне традиційне виноградарство та виноробство. Поряд з якісними винами основу піраміди виробників вина у більшості країн з традиційним виноробством складають маленькі господарства. Такі господарства для міської людини є цікавими самі по собі, але звичайно саме традиційне ручне виноробство є найбільшою принадою для туристів.

Споживання вина є частиною масової культури. Воно має багато різновидів, але однозначно, що вино відоме всім і люблять його широкі верстви населення. У сучасному цивілізаційному світі масова культура вина прив’язана до місця проживання споживачів і переважно означає споживання вина в закладах громадського харчування та вдома. Але саме це породжує потребу відвідати виноробні місцевості та підвали, долучитися до винного туризму.

Різноманіття винного туризму

Спробуємо узагальнити найважливіші типи, які прямо чи опосередковано пов’язані з дегустацію та споживанням вина:

• Відвідування винних підвалів, дегустація вина (споживання вина у погребах, а також дегустація якісних вин)
• Створення винних маршрутів, винних турів
• Проживання у виноробів
• Садиби виноробів у виноробній місцевості
• Поєднання винного та інших видів туризму (наприклад, велнес)
• Фестиваль вина
• Збір винограду, фестиваль осіннього урожаю
• Ярмарки вина
• Подорожі громадських та фахових організацій, що займаються вином
• Гастрономія
• Вечір вина, можливо з культурною програмою, бал вина
• Молоде вино (Божоле, день Святого Мартина)
• Академія вина, навчання

З цих типів найбільше з видами винного туризму може поєднуватися гастрономія. Невід’ємним елементом гастрономічного вечора є наявність відповідного вина до страв, але такі заходи переважно організовуються для місцевого населення і тільки зрідка стають туристичними подіями. Однак у ході винного туризму можна презентувати туристам, які гастрономічні продукти підходять до вина. Необхідно наголосити, що все більше фестивалів вина стають одночасно й місцем реклами для представників готельно-ресторанного бізнесу. Як підсумок можемо відзначити, що, на щастя, винний туризм в Угорщині розвивається високими темпами, але саме завдяки цьому багато можливостей залишаються ще не розкритими або можуть використовуватися набагато краще. Маємо на увазі, наприклад, розвиток спа-послуг, сприяння формуванню розгалуженої мережі, а також розвиток та просування на ринку комплексного туристичного продукту (джерело: turizmusonline.hu).

Приклад: На Закарпатті традиції виноградарства та виноробства прищепили угорці. Після монголо-татарської навали перші виноградники були повністю знищені, і тільки в епоху правління короля Бейли IV тут знову з’явилися насадження винограду. У 1254 році король Бейла IV запросив на опустілі території німецьких та італійських виноробів, надав їм та місцевому населенню право вирощувати виноград, виробляти та продавати вино, а також звільнив їх на 10 років від сплати усіх податків і десятини. Виноградники та виноробні господарства аж до XV століття були переважно у власності церкви. На початку XVI століття виноградарство почало інтенсивно розвиватися у рівнинних районах Закарпаття, переважно на території сучасних Мукачівського та Берегівського районів.

Виготовлені тут вина були популярними не тільки серед населення краю, а й поставлялися навіть до королівського столу. У XVI-XVII століттях, коли регіон потрапив під владу Османської імперії, сюди завозилися сорти винограду з Малої Азії та Балкан, переважно на території сучасних Ужгородського та Виноградівського районів. У 70-х роках ХІХ століття через шкідника філоксеру загинуло понад 2700 гектарів виноградників. Нові насадження з’явилися тільки з 1885 року, коли різні сорти Ізабелли були завезені сюди з Америки. Завдяки постійному зростанню території насаджень в чехословацький період (1919-1938) у краї налічувалися виноградники площею 4,5 тисяч гектарів. Нові посадки з’являлися і в радянський час, внаслідок чого площа промислових виноградників (без урахування приватних господарств) сягнула 14,5 тисяч гектарів.

Починаючи з 1965 року, виноградарство почало поступово занепадати. Занадто низькі ціни на виноград і вина не приваблювали робочу силу, а поганий обробіток землі й неякісні добрива призвели до зменшення родючості ґрунтів. Хоча з того часу були вкладені значні кошти у розвиток та покращення ґрунтів, однак у багатьох місцях до сьогодні родять тільки сорти Ізабелли невисокої якості.

Європейські сорти, що мали колись високу врожайність, сьогодні дають всього 31% загального урожаю. Антиалкогольна кампанія 80-х років також призвела до зменшення площ виноградних насаджень і до зниження якості виготовлених вин (джерело: www.karpataljaturizmus.info).y

На Закарпатті є багато місць, де можна продегустувати вино:

• Дегустаційний зал "Ужгородський замок" – Ужгород

Дегустаційний зал у підвалах Ужгородського замку є унікальним у своєму роді об'єктом. Тут пропонують 3 білі і 3 червоні сорти закарпатських вин, а сама дегустація супроводжується розповідями про особливості виноробства та культуру споживання вина.

• Будинок вина – с. Яноші  

У с. Яноші, що знаходиться за 6 кілометрів від міста Берегова, у 2003 році відкрився Будинок вина. Заклад виконує кілька функцій: крім дегустації закарпатських вин, тут можна ознайомитися з кількасотрічною історією та традиціями виноробства краю, більше дізнатися про культуру споживання вина. Для створення належної атмосфери тут представлено різноманітні знаряддя для виготовлення та зберігання вина. У дегустаційній залі може комфортно розміститися близько 40 осіб. Для дегустації пропонується кілька сортів вина –«Різлінг», «Королівська Леанка», «Чорний доктор», «Кагор», «Сапераві» та інші. До вин пропонуються сири та сирні палички.

• Дегустація вин у Середньому

Селище Середнє відоме своїми середньовічними підвалами, які у давні часи використовувались як в’язниця (до цього часу збереглися колодки, в які заковували в’язнів). Протягом цілого року в підвалі зберігається температура 12 градусів. У селищі діє відоме винне господарство, кажуть, що навіть російський цар Петро І охоче пив середнянські вина. Провести дегустацію можна і сьогодні, відвідувачам пропонують 15 сортів сухих, напівсолодких та десертних вин. Найвідомішим підвалом є підвал Добов, який, згідно з легендою, був побудований за задумом героя оборони угорського міста Егера Іштваном Добов силами турецьких полонених. Після перемоги над турками капітан Іштван Добов отримав у власність в нагороду від короля Середнє та його околиці. Лабіринт підвалів був за його наказом виритий вручну кількома тисячами турецьких полонених. Цю історію підтверджує і викарбуваний на камені латинський напис з початку XVI століття.

• Дегустація вин у підвалі Мукачівського замку
• Підвал Шоша– Кідьовш

Підвал Кароля Шоша знаходиться у селі Кідьовш за 5 кілометрів від Берегова. З виноградників різних сортів площею 6 гектарів традиційним способом виготовляється приблизно 60 видів вина, які зберігаються у дубових бочках. Дегустація проводиться у залі на 25-30 осіб, де можна скуштувати 18-20 сортів вина. Здебільшого дегустація починається з легких, білих сухих вин і закінчується солодкими червоними винами. До вина подають нарізані яблука, сир, сирні палички та горіхи. Вибирати можна з чотирьох видів сухого білого, чотирьох сухих червоних, п’яти білих напівсолодких та п’яти червоних напівсолодких вин. За попередньою домовленістю гостям приготують бограч-гуляш, домашню ковбасу і гурку, рибну або м’ясну юшку.

• Етно-велнес готель «Унгварський» – Ужгород

Серед місцевих вин особливо славляться сухі білі вина, а саме сорти Рислінг рейнський, Рислінг італійський, Леанка, Трамінер, Мюллер Тургау. Червоні вина менш поширені і представлені сортами Каберне Совіньйон, Мерло. Дегустатори закладу проведуть вас винними маршрутами Закарпаття – дегустуючи 3 сорти білих вин та 3 сорти червоних. До вина ми подаємо класичну закуску: карпатські тверді сири та лісові чи грецькі горіхи (для білих), до червоних вин – грінки, шкварки, чорнослив та родзинки.

Система знаків винних маршруті

Приклад: Дванадцять виробників вина, винарень, дегустаційних залів об’єдналися, щоб відкрити перший на Закарпатті винний маршрут, рухаючись яким, туристи зможуть скуштувати найкращі місцеві вина та страви. Винний маршрут, у створенні якого взяли участь Управління європейської інтеграції та туризму Закарпатської ОДА та Спілка приватних виноградарів та виноробів Закарпаття, має на меті популяризувати закарпатські вина серед вітчизняних та закордонних туристів. В області на сьогодні є приблизно п’ять тисяч гектарів виноградників, з яких щороку збирають урожай 30 тисяч тонн винограду. Згідно з планами площа виноградників до 2015 року має сягнути восьми тисяч гектарів.

У місцевості, де історично традиційно розвивається виноробство, є багато винних підвалів. Найвідомішим серед них є підвал, розташований під замковою горою в селищі Середнє, яке знаходиться між Ужгородом та Мукачевом. Ця система підвалів знаходиться під охороною ЮНЕСКО, загальна довжина приміщень під землею сягає півтора кілометра. У місцевому господарстві вирощують 20 сортів винограду, а в підвалі можна продегустувати 6 сортів вина.

У селі Бобовище, розташованому поруч з Середнім, довжина підвалів також перевищує один кілометр.Вміст цукру в зібраному тут виноградному суслі в роки, багаті на сонячні дні, сягає 24-28 градусів. Також винний маршрут пролягає через Зміївку, яка знаходиться біля міста Берегово, де одне сімейне господарство вирощує приблизно 50 сортів винограду. У Берегівському районі скуштувати марочні вина можна не в одному підвалі. Найдальшою точкою винного маршруту є селище Королево Виноградівського району. Відомі тутешні дегустаційні підвали у радянський час могли відвідувати тільки партійні та державні діячі, а сьогодні це одне з улюблених місць для тих, хто лікується і відпочиває у закарпатських санаторіях (джерело: www.borutazo.hu)

Рекомендовані сайти:

http://www.karpataljaturizmus.info

http://sasspince.com.ua

www.karpatinfo.net/latnivalok/munkacsi-var