Розділ 1. – Поняття спадщини і туризму культурно-історичної спадщини

Єдиного погляду на роль туризму культурно-історичної спадщини всередині самого туризму нема, одні розглядають його як один з видів культурного туризму, інші вважають ці поняття синонімічними. Саме визначення поняття спадщини (heritage, культурна спадщина – cultural heritage) не єдине, проте, починаючи з 1970-х років, це поняття набуває все більшої ваги як у політичній, так і в науковій сфері. У глобальному розумінні ми користуємося категорією світової спадщини. Згідно з одним із найбільш актуальних визначень нашого часу, до спадщини належать ідеї, традиції, звичаї, різноманітні історії та ритуали (Husz, 2007, in.: Gődér, 2011).

Спадщина описує культуру, яку зберігає певне суспільство, дбає про неї і передає наступним генераціям. Без цього неможливе формування ідентичності та почуття приналежності до чогось (Husz, 2007 in.: Gődér, 2011).

Поняття спадщини можна класифікувати за різними ознаками. За ознаками привабливості розрізняють багато типів спадщини, серед яких:

• Природна спадщина
• Жива культурна спадщина
• Архітектурна спадщина
• Промислова спадщина
• Особиста спадщина
• Релігійна спадщина
• Військова спадщина
• Літературна або мистецька спадщина (Husz,2007 in.: Gődér, 2011)

Для тлумачення поняття «туризму культурно-історичної спадщини», його результативного осмислення необхідно уточнити зміст поняття «культура». Єдиного визначення цього терміну не існує. Різні епохи, суспільства і окремі вчені по-різному визначають, що таке культура. Дослідження коренів культури тісно пов’язане з визначенням початків людського суспільства. Однак через різноманіття думок і уявлень, їх відмінність, не можна сказати, де бере початок культура. (www.wikipedia.hu)

«Загалом поняття культури можна визначити з одного боку як творчу діяльність, яка виражає певне внутрішнє ставлення та поведінку, а з іншого – як будь-яку творчу діяльність та її результати, а таким чином і певні цінності» (джерело: Kondor Zsuzsanna: A kultúra fogalmának és tartalmának változása Cicerótól Carey-ig, дивись: www.fil.hu/uniworld/kkk/crosscul/kondor/1.htm). Отже, культура – це така сукупність звичаїв, традицій, норм, цінностей, вірувань, переконань, які в якості певної програми керують поведінкою суспільства або його менших груп.

Наочну та інформативну картину про зв'язок туризму та культури дає дослідження, виконане Інститутом дослідження ринку «GfK Hungária» на замовлення ЗАТ «Угорський туризм». Дослідження мало на меті вивчити, як угорці розуміють поняття «культура», їх ставлення до культурного туризму, пов’язані з ним знання, мотивації та звичаї подорожування.

Бачимо, що в осіб віком понад 40 років поняття культури має значно ширший контекст. Їх зв'язок з культурою ближчий до повсякдення, безпосередніший. Їх розуміння культури не таке абстрактне, воно усвідомлюється не тільки на рівні суспільства, але й окремої особистості: як частина її освіченості, її потреб, як конструкція її життя.

Також вивчалися асоціації цих вікових груп стосовно поняття «спадщина».

1.1  Мотивації споживачів культурно-історичної спадщини

Сучасні туристи хочуть бути уже не тільки у пасивній позиції спостереження, але шукають активного залучення до враження, через яке можуть стати частиною місцевої громади і культури й, таким чином, «пережити» враження, відчути його на собі.

«Враження» як головний творець цінності туристичного продукту, за Великим тлумачним словником угорської мови, це «емоційний досвід, який особистість переживає чи зберігає у своїй пам’яті як визначальні моменти».

Енциклопедія Ларусса пояснює враження, по-перше, як «події, які залишили в пам’яті індивіда значні, тривалі приємні або неприємні спогади», а по-друге «це таке душевне явище, в якому виражається не зміст реальності, а її значення для нас, надаючи цим реальності емоційного забарвлення».

Туристичне враження – це суб’єктивний досвід, отриманий під час подорожі. Суть туризму – отримання враження (переживання), туристичними послугами будуть користуватися тільки тоді, якщо вони сприятимуть отриманню враження.

Враження на найбільш загальному рівні можна визначити як «постійний процес дії і переживання, що мають значення для особистості» (Boswijk et al, 2005 in.: Zátori, 2013). Переживання дуже особисті, відчуваються суб’єктивно, невловимі, вічно минають і постійно відбуваються і як випадкові явища відкладаються в свідомості людей (O’Dell, 2005 in.: Zátori, 2013). Отримання туристичних послуг, як і будь-яких інших видів послуг, ґрунтується на потребах і мотиваціях. Потреба, усвідомлена споживачем, на певному етапі діє уже як мотиватор, тобто спрямовує людину до певної цілеспрямованої поведінки споживача, метою якої є припинення (усунення) нестачі і задоволення мотиватора.

Бажання отримати туристичні послуги можуть виникати під впливом таких мотивацій:

Таблиця 1: Мотивації, що генерують туристичні послуги
(джерело: Fekete, 2006)

На основі вище сказаного можна виділити такі типи туристів:

Таблиця 2: Типи туристів
(джерело: Fekete, 2006)

Те, що приваблює в культурному туризмі, можна згрупувати в три основні групи:

• Архітектурні та предметні пам’ятки
• Культурні цінності, пов’язані зі щоденним життям (вільний час, гастрономія)
• Заходи, фестивалі (Csapó-Matesz, 2007)

Рекомендовані сайти:

Архітектурна спадщина Закарпаття

Синевирський національний парк

Палац Ракоці в Мукачеві