Розділ 2. – Складові пропозиції туризму культурно-історичної спадщини, продукти сільського туризму і етнографічні музеї

Складові пропозиції туризму культурно-історичної спадщини

На підставі викладеного в попередньому розділі припускаємо, що привабливими з точки зору туризму культурно-історичної спадщини можуть стати такі сфери:

• Продукти сільського туризму та етнографічні музеї
• Туристичні продукти, пов’язані з вином та гастрономічною культурою
• Туристичні продукти релігійного призначення

Перед розглядом цих сфер доцільно спочатку познайомитися з поняттям «туристичний продукт». Туристичний продукт означає таку систему видів діяльності, що можуть виконуватися туристом у певній дестинації, з якої можна створити конкурентоздатну, багату на враження послугу. Туристичний продукт можна описати з допомогою 4-х А, які є складовими частинами будь-якого туристичного продукту:

• Attraction – привабливість,
• Access – доступ (перевезення),
• Accommodation – проживання,
• Attitude – ставлення

Туристичний продукт розглядають на мікро- і макрорівні. На мікрорівні це конкретний пакет послуг, що надається певною туристичною компанією, а на макрорівні – сама туристична дестинація та сукупність її тематичних послуг, спрямованих на задоволення потреб туриста.

Дестинація – це фізичний простір, у якому турист проводить не менше однієї доби. Є привабливою для туристів завдяки наявності продукту та пов’язаних з ним послуг, які забезпечують принаймні одноденне перебування на місці; крім фізичних характеристик дестинація має багато «невловимих» складових, таких, наприклад, як бренд, імідж, репутація. Дестинація – це географічна територія (населений пункт, край, регіон, країна, континент), яку турист чи туристична група обирають цільовою територією та яка має необхідну для прийому туристів інфраструктуру та послуги з умовами дозвілля/виконання роботи (Aubert, 2011). Базовою очікуваною вимогою до туристичного продукту є те, щоб він був здатним задовольнити потреби споживачів. Найважливішим індикатором корисності туристичного продукту є здатність до створення (надання) вражень, тобто якою мірою він здатний забезпечити споживача очікуваним матеріалом для вражень.    

Туризм культурно-історичної спадщини є основою будь-якого туристичного продукту, однак як самостійний продукт він не є достатнім мотиватором, переважно лише збагачуючи палітру видів діяльності, які турист виконує під час подорожі. Такий продукт є багато в чому доповненням для релігійного, сільського туризму, винного і гастрономічного туризму, еко- і кінного туризму.

Продукти сільського туризму і етнографічні музеї

Збереження традицій, народні мистецтва, залучення туриста до виготовлення народних виробів – це базові складові пропозиції сільського туризму. Такі програми є своєрідним доповненням до враження від пізнання сільського життя туристами. Тому надзвичайно важливою є наявність місцевих ремісничих майстерень, будинків краєзнавства і при цьому незамінною є орієнтація на туриста (гостя), що дозволить залучити його до формування інтерактивного враження. Для того, щоб зацікавлення народними традиціями стало достатньо привабливою метою подорожі, необхідно забезпечити створення комплексного враження. Насамперед треба взяти до уваги два фактори: по-перше, акцентувати на тематичному, диференційному розвитку продукту, а по-друге, поєднати збереження традицій з іншими продуктами (рекреація, активні туристичні продукти).

Етнографічні музеї: скансени відіграють значну роль у збереженні та інтерпретації традицій. Туристична роль музеїв просто неба дещо проблемна: з одного боку вони забезпечують автентичні враження, з іншого – час перебування в них короткий. Однак важливо наголосити, що орієнтовані на відвідувача скансени, з багатою інтерпретацією і організацією кількаденних програм є дуже привабливою для туристів ціллю. У різних місцях Закарпатської області розташовані етнографічні музеї різної величини. Такими є Тисагатський етнографічний музей, Музей архітектури та побуту «Старе село» в Колочаві та Закарпатський музей народної архітектури та побуту в Ужгороді.

Краєзнавчі музеї:

• Музей архітектури та побуту «Старе село» в Колочаві
• Закарпатський музей народної архітектури та побуту (м.Ужгород, скансен)
• Тисагатський краєзнавчий музей (скансен)

Приклад: У південно-східній частині Мараморошського басейну, біля українсько-румунського кордону, на лівому березі Тиси за 25 км від Хуста розташоване Вишково, що в давнину мало статус королівського міста. Краєзнавчий будинок знаходиться на головній вулиці Вишкова в кількох метрах від угорської школи. Побутові речі наших предків селян прекрасні в своїй простоті. У них бачимо повне поєднання функцій і форми, будь-то гарно вирізьблена прядка, дерев’яна колиска, сервант, стовпчики на ганку чи навіть сплетені з очерету кошики. Коли прибуває туристична група, жіночка з місцевих сідає за ткацький верстат і показує, як робляться вишківські килимові доріжки. Кожен бажаючий може сам спробувати, як ткати доріжки. Плетення з очерету переживає у Вишкові новий ренесанс: принаймні у п’ятдесяти-шістдесяти садибах плетуть з очерету капелюхи, кошики, хлібниці та цукорниці, тапочки, підставки для посуду. Чудовим підтвердженням того, що йдеться про оновлене ремесло, є поява нових виробів, як, наприклад, підставки для мобільного телефону. У коморі зустрінемо плетені глечики, пляшки з кришкою – іноді з них пригощають відвідувачів. У третій кімнаті – світлиці – туристи, переглянувши фотографії та стенди, можуть уявити, як жило село сімдесят-вісімдесят років тому. Конюшня, що знаходиться за будинком, наразі порожня, але столярня все більше збагачується інструментами (джерело: www.karparutazo.hu).

Отже, сільський туризм як туристичний продукт є, з одного боку, частиною туризму культурно-історичної спадщини, а з іншого – як ефективний засіб розвитку села дбає  про тісні зв’язки з сільським господарством (Mihalkó, 2011).

Унікальність сільського туризму як туристичного продукту полягає в таких його особливостях:

• Базується на місцевій привабливості, привабливості маленького населеного пункту;
• У більшості випадків господар та гості живуть в одному будинку, під одним дахом;
• Гість може стати учасником родинного життя, домашнього затишку, життєвих форм з дотриманням місцевих народних традицій та звичаїв;
• Сільський туризм створює нові робочі місця, покращує матеріальне становище місцевого населення, є додатковим джерелом доходів;
• Збільшує зацікавлення та попит на місцеві послуги, продукти, природні та культурні цінності;
• Є посередником у передачі культури між господарями сільських садиб та туристами;
• Сприяє об’єднанню та зростанню громадянської свідомості населення регіону;
• Завдяки сільському туризму може сформуватися комплексна система туристичних послуг конкретного населеного пункту або регіону;
• Сільський туризм є використанням комплексної туристичної пропозиції села (Mihalkó, 2011).

Сучасні тренди сільського туризму показані в опублікованому 2011 року дослідженні Пейчського наукового університету «Планування та розвиток туристичного продукту». Серед найважливіших варто згадати такі:

• Зростає вага захищених територій, у мотиваціях туристів спостерігається перерозподіл від акцентування на розвагах на акцентуванні стосовно вражень та нових знань. Зростає рівень зацікавлення туристичними продуктами, які представляють захищені природні цінності, індивідуальні враження, розташовані у чистому, захищеному від шкідливих впливів середовищі, де бережуться традиції, де ще нема масовості. У виграшному становищі опиняються готові до прийому гостей населені пункти, які розташовані на березі тихої річки, далеко від людних місць.
• Популярність групових, організованих поїздок зменшується, натомість починає переважати тренд індивідуального відпочинку або відпочинку малими групами, з друзями чи в родинному колі. Індивідуалізований турист очікує на особистісний підхід та обслуговування. Зростають шанси таких місць відпочинку, де є можливість задовольнити потребу в хобі – наприклад, прогулянки лісом, фотографування птахів тощо.
• Серед пропозицій все більше перемагають якісні бренди. Покращуються позиції тих учасників туристичного ринку, які здатні задовольнити індивідуальні та особливі вимоги і при цьому забезпечують високі стандарти якості. Ера масових послуг середнього рівня відійшла у минуле.
• Посилення очікувань високої якості від місць відпочинку. Туристи формують все більші вимоги до якості від місць відпочинку. Вони бажають поїхати в такі місця проживання та зони відпочинку, які є облаштованими, зручними, затишними, здатними забезпечити хоча б рівень комфорту домашнього житла. Це великий виклик для господарів сільських садиб.

Рекомендовані посилання: http://www.karpatutazo.hu/latnivalok/muzeumok-tajhazak

Відео:

Чому варто відвідати Закарпаття?

Сільський туризму у Вишковому

Тисагатський етнографічний музей (скансен)