1. Місце туристичних послуг у сфері послуг

1.1. Поняття туризму

Просте і зрозуміле визначення поняттю «туризм» пропонує Глюксманн (in.: Fekete, 2006), згідно з яким туризм – це подорож особи у таке місце, де вона не має постійного житла. На думку Лендєла (1986), під туризмом розуміємо, по-перше, зміни місця проживання і діяльності людини, за винятком постійного способу життя та місця роботи, незалежно від того, що було конкретним мотивом цієї зміни, яка була її часова протяжність та де вона проходила. По-друге, туризм – це створений для задоволення цих змін комплекс матеріально-технічних та організаційних умов і послуг.

Розрізняють дві форми туризму:

  • Діловий туризм: види діяльності, пов’язані зі зміною місця у зв’язку з роботою.
  • Рекреаційний туризм: рекреаційний туризм– це сукупність вільно обраних видів діяльності, що здійснюються у вільний час поза межами постійного місця проживання. Таку діяльність людина мотивує потребою урізноманітнити життя. Туризм – це добровільне, масове, систематичне і мирне переміщення осіб, які тимчасово їдуть з постійного місця проживання в інші місця, при цьому не здійснюють там оплачуваної діяльності, а витрачають власні гроші.

З точки зору мотивації туристів можна виділити такі різновиди туризму:

  • Рекреаційний туризм
  • Культурний туризм
  • Соціальний туризм
  • Спортивний туризм
  • Туризм з економічною метою
  • Політично орієнтований туризм

1.2. Турист як суб’єкт туристичних послуг

Центральним елементом туристичних послуг є сам «турист», який одночасно є отримувачем послуг, їх споживачем і, зрештою, оцінює якість та рівень цих послуг. Потреби, очікування та мотивації туристів постійно змінюються, тому необхідними є дослідження аттітюди (суб’єктивної орієнтації, ставлення) та преференцій туристів, а також рівня їх задоволення послугами. Знання цих даних є важливим елементом свідомого розвитку та організації туризму. Адже для того, щоб організації, які займаються туристичними послугами, переконливо доносили факт та цінність своїх послуг клієнтам, їм треба знати механізми прийняття рішень у процесі, коли клієнт знайомиться, розглядає та оцінює конкретний пакет послуг. Отримання туристичних послуг, як і будь-яких інших видів послуг, ґрунтується на потребах і мотиваціях. Потреба, усвідомлена споживачем, на певному етапі діє уже як мотиватор, тобто спрямовує людину до певної цілеспрямованої поведінки споживача, метою якої є припинення (усунення) нестачі і мотиватора.

Бажання отримати туристичні послуги можуть генерувати такі мотивації:

Мотиваційні групи та мотивації

Відповідні види туризму

Фізіологічні мотивації

   -  відпочинок (фізична регенерація сил)

   -  оздоровлення (відновлення тілесного здоров’я)

   -  спорт (фізична діяльність)

   -   рекреаційний туризм

   -  оздоровчий(лікувальний) туризм

   -  спортивний туризм (і в пасивному розумінні слова)

Психологічні мотивації

   -  визволення зі щоденної рутини

   -  розваги

   -  бажання нових вражень

   -  власне розважальний туризм, який зустрічається в і навчальному, і в рекреаційному, і в клубному туризмі

Суспільні мотивації

   -  відвідування друзів і знайомих

   -  веселощі, потреба в товаристві

   -  втеча (від занадто цивілізованих буднів, повернення до природи)

   -  туризм «до родичів»

   -  клубний туризм

   -  туризм вражень, напр., кемпінг-туризм тощо.

Культурні мотивації

   -  пізнати інші країни, традиції і звичаї, мови

   -  мистецькі зацікавлення

   -  подорожі з релігійних причин

   -  туризм з метою навчання

Мотивації з точки зору статусу та престижу

   -  самореалізація (навчання та перекваліфікація)

   -  бажання визнання

   -  бізнес туризм і конгрес-туризм

   -  напр. туризм вражень, але і конгрес-туризм

Таблиця 1: Мотивації, що генерують туристичні послуги
(джерело: Fekete, 2006)

 

На основі вище сказаного можна виділити такі типи туристів:

Тип туриста

Ключове слово

Характеристики

Тип І

Турист-відпочивальник

сонце, пісок, море, втеча від щоденного стресу, спокій, комфортна відпустка, не занадто багато чужого, не занадто багато руху

Тип ІІ

Турист, що шукає вражень

відстань, флірт, готовність до нового, різноманітність, розваги, атмосфера великого світу

Тип ІІІ

Турист, що шукає активного руху

ліс, похід, активне сприяння здоров’ю, любов до природи, лікувальний відпочинок

Тип ІV

Турист-спортсмен

ліс, змагання, хобі це важливо, приваблює необхідність докладати зусилля

Тип V

Турист, що шукає пригод

Тип 5/а: бажає пригод та є одинаком тільки до певної міри, шукає переважно одноразових вражень із прорахованим ризиком; довести самому собі; вболівальник, мрійник

Тип 5/б: по-справжньому бажає пригод, готовий ризикувати власним здоров’ям чи навіть життям (тури виживання, учасник екстремальних видів спорту)

Тип 5/в: туристи катастроф (спостерігачі та фотографи повеней і інших природних катастроф)

Тип VІ

Турист, що бажає вчитися, побачити нове або такий, що виконує релігійні настанови

навчання, ознайомлення, дотримання настанов релігії

Тип 6/a: колекціонує визначні місця за путівниками

Тип 6/б: колекціонує нові враження та настрої світу

Тип 6/в: цікавиться природою, культурою, природознавчими науками

Тип 6/г: виконує релігійні настанови

Тип VІІ

Волюнтарист, турист-благодійник

Виступає проти соціальної нерівності, «турист», що допомагає пожертвами або волонтерською діяльністю в країнах, які страждають від бідності, голоду, хвороб чи наслідків природних катастроф.

 Таблиця 2: Типи туристів
(джерело: Fekete, 2006)

Туристично-інформаційні центри в Закарпатській області

Туризм на Закарпатті

КЛЮЧОВІ СЛОВА: 
Туризм, Діловий туризм, Рекреаційний туризм, Турист, Туристичні мотивації, Типи туристів
Контрольні запитання: 
„Más országok, szokásaik, hagyományaik és nyelvük megismerése”