У наш час одним із найбільших викликів ділового життя є постійне зростання запитів і потреб споживачів, а також їх усе більш критичне ставлення в оцінці якості послуг (споживачі, орієнтовані на враження; мультиопційність на боці надавачів послуг; зростання вартості фактору часу).
Тому найважливішою вимогою ринкового успіху є надання найкращих послуг і підтримка високої якості – саме це веде до вірності споживачів (Zeithaml and Bitner 1996, in.: Hetesi, 2003).
Попри те, що у щоденному мовленні широко використовується поняття «задоволення споживача», дати йому конкретну дефініцію непросто. Незважаючи на важливу роль «споживацького задоволення» у маркетингу, нема єдиної точки зору на визначення цього поняття. У нашому випадку все ж необхідно задати якусь точку опори, щоби визначити межі аналізованого явища.
Вираз «бути задоволеним» означає в побутовому мовленні таке оцінне судження, яке базується на певному враженні чи досвіді, де задоволення завжди позитивного змісту, а незадоволення – завжди негативного змісту (Korte 1995, in.: Szántó 2003).
Задоволення – це такий психічний стан споживача, що виникає як відповідна чи невідповідна їхній жертві винагорода (Howard, 1977 in.:Szántó, 2003).
Задоволення споживача – це його емоційна реакція на досвід, пов'язаний з придбаними продуктами чи послугами (Westbrook - Reilly, 1983. in.:Szántó, 2003).
Задоволення – це результат користування і покупки, що базується на порівнянні «винагорода-витрати», яке покупець робить при здійсненні покупки, з урахуванням очікуваних наслідків (Churchill - Surprenant, 1982 in.: Hofmeister, Simon, Sajtos, 2003).
У різних визначеннях поняття «задоволення» можна зустріти й спільні елементи.
Їх можна ідентифікувати наступним чином:
4.1. Процес формування задоволення споживача
Формування задоволення споживача відбувається як результат процесу, в ході якого споживач визначає, наскільки, як і яким способом реалізовуються (і чи реалізовуються?) його очікування щодо послуг у процесі користування ними. Очікування користувача послуг – це така структура, нижчим рівнем якої є належна, задовільна послуга, а верхнім – ідеальний рівень.
Порівнюючи очікувані й реальні послуги, споживач може отримати три різні результати. Це задоволення, незадоволення та індиферентність.
На основі ставлення до «задоволення» можна виділити три групи споживачів.
Задоволений клієнт: Загалом отримав таке обслуговування, на яке розраховував (очікував), тому є задоволеним і позитивно оцінює надавача послуг.
Незадоволений, розчарований клієнт: Отримав послугу меншого, ніж очікував рівня, тому іде з негативним враженням і досвідом. Може скаржитися на місці або передавати свій негативний досвід з «уст в уста», шкодячи таким чином іміджу надавача послуг.
Зачарований клієнт: Це абсолютно задоволений споживач. Створення такого рівня задоволеності клієнта є метою надавача послуг, а важливим і корисним засобом досягнення такого рівня є дослідження задоволення. Отримав більше і якісніші послуги від туристичного оператора, за що може віддячити своєю лояльністю, тобто вірністю як споживача. Через рекламу «з уст в уста» передаватиме свій позитивний досвід і сприятиме таким чином зростанню іміджу та авторитету компанії.
У випадку послуг вимірювання рівня задоволення є непростим завданням, причини чого криються в особливостях послуг, тобто в їх нематеріальній природі, нероздільності, коливаннях та неможливості зберігання (Kotler, 1984, in.: Rekettye- Szűcs, 2002).
4.2. Зв'язок між якістю обслуговування та «задоволенням», можливі альтернативи вимірювання задоволення
Визначення якості послуг – непросте завдання, адже послуги у порівнянні з товарами, що мають чіткі параметри, мають базові відмінності у зв’язку з уже розглянутими своїми особливостями.
У сфері послуг формування задоволення клієнта починається вже з пошуку інформації і може поширитися на весь період користування послугою. Вирішальне значення у формуванні задоволення споживача мають особисті контакти, які підтримуються з надавачем послуг.
Згідно з найбільш поширеною точкою зору, якщо якість наданих послуг для споживача виявиться нижчою за очікувану, він залишиться незадоволеним, якщо вищою – споживач буде задоволеним.
Парасураман, Цайтгамл і Беррі (Parasuraman, Zeithaml і Berry, 1988) також дотримуються думки, що уявлення про якість послуг у споживача формується через систему взаємозв’язків між очікуваним і отриманим. Ці дослідники, створивши модель SERVQUAL, визначили 10 факторів, які можна зарахувати до категорії так званих базових і визначальних факторів.
Базові фактори: ті фактори, невиконання яких загалом перешкоджає формуванню задоволення споживача.
Визначальні фактори: ті фактори, невиконання яких значною мірою впливає на зростання незадоволення споживача.
Базові вимоги:
Визначальні фактори:
Модель Беррі (Berry, 1985) також ґрунтується на відмінностях між очікуваним і реалізованим. У цій моделі окремі параметри дають ті точки відліку, на основі яких можна визначити якість.
Такими параметрами є:
Серед багатьох поглядів стосовно якості послуг варто згадати і модель RATER (Tenner і De Toro 1996, in.: Papp – Rózsa 2003.), яка є одною з найбільш використовуваних моделей при визначенні якості послуг.
Її елементи:
Приклад анкети для визначення рівня задоволення клієнта:
Звідки Ви дізналися про наш готель?
Чому Ви обрали саме наш готель?
Ви наш постійний клієнт?
Якщо так, тоді вкотре Ви приїхали? ………
Проживання
Наскільки Ви задоволені умовами проживання?
Чистота у готелі (недостатньо чисто – дуже чисто)
1 2 3 4 5
Відчуття комфорту в готелі (недостатньо комфортно – комфортно)
1 2 3 4 5
Рівень оснащення для дитини (слабо оснащений – відмінно оснащений)
1 2 3 4 5
Ресторан
Якість страв (слабка якість – відмінна якість)
1 2 3 4 5
Вибір страв та напоїв (невеликий вибір – широкий вибір)
1 2 3 4 5
Рівень обслуговування (низький рівень – дуже високий рівень)
1 2 3 4 5
Програми
Програми з аніматорами (нудні – дуже цікаві)
1 2 3 4 5
Рівень підготовки команди аніматорів (непідготовлені – підготовлені)
1 2 3 4 5
Рецепція– Наскільки Ви задоволені рівнем обслуговування на рецепції?
Інформування (слабке – чудове)
1 2 3 4 5
Підготовка, кваліфікованість (слабке – чудове)
1 2 3 4 5
Люб’язність (не люб’язний – люб’язний)
1 2 3 4 5
Дата прибуття:
Дата виїзду: